Лікування переломів

Доказова медицина

Пневмопресинг застосовують у хворих травматологічного та ортопедичного профілю для профілактики тромбозу судин.

Керівництва

  • Prevention of VTE in orthopedic surgery patients. — Antithrombotic Therapy and Prevention of Thrombosis, 9th ed: American College of Chest Physicians Evidence-Based Clinical Practice Guidelines. 2012. doi: 10.1378/chest.11-2404.
  • Preventing venous thromboembolic disease in patients undergoing elective hip and knee arthroplasty. American Academy of Orthopaedic Surgeons, 2011. doi: 10.5435/00124635-201112000-00007.
  • [‘Diagnostics and treatment of osteoarthrosis of the hip and knee’]. Koninklijke Nederlandsche Maatschappij tot bevordering der Geneeskunst, 2009.
  • Thromboprohylaxis in orthopedic surgery and traumatology. 2005. doi: 10.1016/j.annfar.2005.06.007.

Коли можна застосовувати пневмопресинг після перелому?

У нас були випадки застосування об’ємного пневмопресингу в перші години після перелому, але в загальну практику це не увійшло. Переломи кісток можуть ускладнюватися кровотечею, жировою емболією, зміщенням уламків. Щойно ці ризики мінімізовані, можна думати про ранню реабілітацію пневмопресингом.

У чому полягає реабілітація при переломі?

  • Основне завдання – активізація кровообігу, транспорт поживних речовин до місця травми, прискорення регенерації кістки, формування кісткової мозолі.
  • По-друге, протизапальна активність об’ємного пневмопресингу сприятиме зменшенню болю, збереженню м’яких тканин в зоні травми, попередить розвиток рубців та контрактур.
  • Тривале вимушене знерухомлення викликає застій крові і лімфи в зоні травми, що не тільки затримує відновлення, а й призводить до набряку. Під іммобілізаційною пов’язкою набряк стисне нервові гілки і капіляри, що може викликати явища парезу. Тому третє завдання ранньої реабілітації – зменшити набряклість і уникнути нейропатії.
  • На пізнішому етапі при тривалому відновленні також можливе призначення об’ємного пневмопресингу для прискорення зрощення кістки, при розвитку набряку, нейропатії, м’язової атрофії і контрактур.

Як робити пневмопрессинг, коли є пов’язка, спиці тощо?

Доцільно працювати з доступними зонами тіла, покращувати місцевий кровообіг через судинну систему всього організму, хоча такий опосередкований ефект потребуватиме дещо більше часу.

Скільки триває лікування?

Орієнтовно від кількох тижнів до кількох місяців. Залежить від динаміки відновлення кістки і м’яких тканин. Пневмопрессинг не має передозування і ефекту звикання, тому програма реабілітації після травми триває стільки, скільки потрібно пацієнтові, а в разі потреби може довільно перериватися без негативних наслідків.


Клінічний випадок. Травма хребта

Хворий К. 33 років за 5 років до звернення переніс травму поперекового відділу хребта, була проведена остеопластика. За даними рентгенівського знімка, 2 роки потому встановлений «міст» не забезпечував повноцінну стабільність ураженого сегмента. При зверненні: пересувається з тростиною, хода сильно змінена. Скарги на болі в попереку і ногах, судоми в пальцях ніг, залежні від положення тіла; гіпоестезія шкіри по задньо-бокових поверхнях стегон і мерзлякуватість передньої поверхні гомілок і тилу стоп; скутість гомілковостопних суглобів. Утруднення дефекації. Палить до 20 цигарок на добу. З урахуванням даних МРТ встановлений діагноз: стан після компресійного перелому тіл хребців L1, L2, перелому кісток тазу. Компресія оболонок спинного мозку на рівні L1, порушення функцій тазових органів, нижній парапарез, міодистрофія гомілок. Проведено курс монотерапії об’ємним пневмопресингом в кількості 8 сеансів. Після 5 сеансів та 5 днів перерви зазначив «розслаблення м’язових тяжів» в правому стегні і зменшення болю в ногах. До кінця курсу відзначив упевнену стабілізацію артеріального тиску, виражене поліпшення глибини нічного сну, загальну бадьорість, бажання займатися спортом. Зі слів пацієнта, ефект пневмопресингу щодо основних скарг можна порівняти з результатами лікувальної фізкультури та інших фізіопроцедур, які він отримував раніше.

Повторно К. з’явився через 3 роки, протягом яких отримував регулярну санаторно-курортну реабілітацію. Повідомив, що після першого курсу, крім вищезазначеного, мав поліпшення ходи та регулярніше сечовипускання. Досягнуті зміни поступово регресували до початкового рівня. Проведено курс з 9 сеансів, після якого нормалізувався нічний сон, зменшилися печія, важкість у животі, метеоризм, ослаб біль у попереку, підвищився м’язової тонус. Нестійкість, викликана атрофією м’язів, нерегулярність сечовипускання залишилися.

0

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *