Рекомендації
При гіпертонічній хворобі рекомендований курс з 10 щоденних сеансів пневмопресингу. Підтримуючі курси призначаються 2-4 рази на рік.
|
Стадія гіпертонічної хвороби |
Мета застосування пневмопресингу |
Орієнтовна мінімальна тривалість курсу * |
|
Без ураження органів-мішеней (серця, головного мозку, очей, нирок, судин) |
|
Найбільші зміни відбуваються впродовж 5-7 щоденних сеансів |
|
Безсимптомне ураження органів-мішеней |
|
|
|
Суб’єктивно відчутні зміни розвиваються в середньому після 5 сеансів |
|
|
Порушення функції органів-мішеней |
|
|
|
Тривалість курсу залежить від вихідного стану та його динаміки |
|
* При симптоматичній гіпертензії – залежно від тривалості лікування основного захворювання.
Гіпертонічна хвороба
Артеріальний тиск і його норма
Тиск крові забезпечує просування крові по судинній системі. Його основні джерела це виштовхування порцій крові з камер серця та обмеження об’єму крові стінками судин. Артеріальний тиск (АТ) це тиск крові, виміряний в певних артеріях, найчастіше в ділянці плеча. Він щосекунди коливається з більшої цифри (систолічний АТ, САТ, «серцевий»), яка відповідає максимальному об’єму крові, що надійшов від серцевого скорочення, до меншої цифри (діастолічний АТ, ДАТ, «судинний»), яка відповідає базовому рівню, створеному судинним тонусом.
АТ пристосовується до умов навколишнього середовища, фізичної активності та інших процесів в організмі, тому він безперервно змінюється і не має норми як такої. Втім, при вимірюванні за певних стандартних умов визначені межі, перевищення яких веде до зростання ризику ускладнень: атеросклерозу, серцевої недостатності, стенокардії, інсульту та захворювань нирок.
Діагноз «гіпертонія» встановлюється після вимірювання АТ в два різні дні, якщо щоразу значення САТ вище 139 мм рт. ст. або значення ДАТ вище 89 мм рт. ст.
Попередження та контроль
Приблизно в 10% випадків гіпертонія є симптомом іншого захворювання. Тому при виявленні підвищень АТ слід пройти обстеження і, якщо причину гіпертонії буде виявлено, вилікувати її.
Факторами, що ведуть до власне гіпертонічної хвороби, є надлишок солі, насичених жирів і трансжирів в їжі, недостатність овочів і фруктів, мала фізична активність, паління, вживання алкоголю, надлишкова маса тіла та ожиріння. Скорегувавши ці фактори, можна знизити ризик розвитку гіпертонії.
Контроль гіпертонії включає в себе регулярну перевірку АТ і лікування його підвищень, а також лікування супутніх захворювань, зменшення і контроль стресових станів.
Лікування гіпертонії
Зміна способу життя є основою лікування гіпертонії. Додатково може призначатись індивідуальна медикаментозна корекція. Серед основних антигіпертензивних засобів:
- тіазидні діуретики зменшують кількість крові в судинах;
- антагоністи кальція та інгібітори АПФ розширюють судини;
- β-блокатори знижують активність серця.
Подібний ефект має пневмопресинг. Завдяки активізації периферичного кровообігу процедури знижують навантаження серцевого м’яза, а завдяки стимуляції ендотелію викликають розширення периферичних судин. Додатково процедури викликають м’язову та психоемоційну релаксацію та прискорюють засвоєння глюкози.
Пневмопресинг доповнює, а не замінює медикаментозну терапію, хоча може застосовуватись самостійно в деяких неускладнених випадках.
Доказова медицина
Дослідження
- Т.М. Пленова (2009) виявила, що проведення курсу пневмопресинга на тлі базової фармакотерапії дозволяє безпечно знизити САТ на 19,4% (р<0,001) і ДАТ на 17,9% (р<0,01) і досягти цільових значень АТ без збільшення кількості і дози антигіпертензивних засобів.
- Д.В. Зайцев (2015), проаналізувавши історії 131 пацієнта у віці від 39 до 92 років, виявив зниження АТ в загальній групі в цілому, а також у пацієнтів, які потребували епізодичної фармакотерапії (p<0,01). Також відзначалось зниження ДАТ у пацієнтів, які потребували постійного прийому одного антигіпертензивного засобу (p<0,05). Кількість пацієнтів з компенсованим АТ внаслідок 10-денного курсу терапії зросла в 1,2–1,5 рази.
Клінічний випадок. Нестабільна артеріальна гіпертензія
Пацієнтка Ю., 42 роки, скарги на постійну задишку і кардіалгію при фізичному навантаженні, щоденне коливання артеріального тиску з зоною комфорту 150-160 / 95-105 мм. рт. ст. При невеликих фізичних навантаженнях, зміні погоди, dies mensis АТ підвищувався до 200/115 мм. рт. ст. з головним болем; зниження тиску супроводжувалося слабкістю. Працездатність була знижена через майже постійне запаморочення, падіння пацієнтки, мігрені, періодичні болі в різних зонах спини. Давність стану близько 5-7 років. Ведення хворої здійснював чоловік, лікар-рефлексотерапевт. У зв’язку з поганою переносимістю медикаментозного лікування (гіперреактивність) воно обмежувалося антигомотоксичною терапією, гострі ситуації купірувались точковим масажем.
Діагноз: гіпертонічна хвороба, психовегетативний синдром; змішаний зоб, гіпертиреоз; остеохондроз хребта; ожиріння I ст.
Курс пневмопресингу з 12 сеансів тривав 20 днів. За період спостереження відзначалося зниження показників АТ як впродовж сеансу, так і протягом курсу. Єдиними помітними винятками були 10 сеанс (105/65 мм. рт. ст. після сеансу) і 11 сеанс (175/110 мм. рт. ст. до сеансу). За час нагляду значення АТ нижче зони індивідуального комфорту фіксувалися в 2/3 випадків. В кінці курсу під час dies mensis АТ піднявся до 170/90 мм. рт. ст. В цілому в другій половині курсу інтенсивність скарг зменшилася. Через тиждень після виписки пацієнтка повідомила, що попри збереження коливань АТ кризових станів не було, коливання суб’єктивно переносяться легше, зросла загальна фізична активність.
Ще до теми:
Особливості пневмопресингу як судинної терапії