Лікарям

Шановні колеги!

Тут збиратиметься інформація про переміжну пневматичну компресію для медичних спеціалістів. Формування бібліотеки триває. Якщо ви не знаходите потрібних документів та посилань, запрошую звертатись особисто до мене.

Нормативні документи

Технологія об’ємного пневмопресингу (переміжної пневматичної компресії за методом І.В. Таршинова), що виконується за допомогою апаратів серії «Біорегулятор». Реєстр. № 682/2/15. Перелік наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я. МОЗ України, НАМН України, Укрмедпатентінформ. Київ, 2016. Вип. 2. Т. 2. С. 202-203. [PDF, 185 кБ, укр.]

Реєстр галузевих нововведень МОЗ (з 2014 р. – Перелік наукової (науково-технічної) продукції… МОЗ та НАМН) повідомляє про наукові розробки, безстроково дозволені до використання в закладах практичної охорони здоров’я. Технологія об’ємного пневмопресингу була зареєстрована у 2001 р. (№109/15/01). Після доповнення та перегляду повторні реєстрації здійснювались у 2012 та 2015 рр. За посиланням доступний текст останньої, третьої редакції.

Введено термін переміжна пневматична компресія за методом І.В. Таршинова. Визначено відношення об’ємного пневмопресингу до переміжної пневматичної компресії, фізіотерапії, масажу та рефлексотерапії. Визначено відповідну основну лікарську спеціальність (медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія). Визначено показання до застосування (патології серця і судин, опорнорухового апарату, нервової системи та психіки тощо). Додано до переліку амбулаторних протипоказань аневризму і флотуючий тромб.

Клінічні настанови Duodecim, рекомендовані МОЗ України (наказ від 29.12.2016 р. №1422) як одне з джерел клінічних настанов.

Пневмопресинг і засоби для його виконання згадуються у формі наступних виразів: механічні методи (тромбо)профілактики; переміжна пневматична компресія; переміжна пневмокомпресія; імпульсна пневматична компресія; компресійні масажери; а також у відповідному контексті – механічні масажні прибори; механічні пристрої.

S1-Руководство «Прерывистая пневматическая компрессия (ППК)». Переклад російською: Д.В. Зайцев. Оригінал: C. Schwahn-Schreiber et al. S1-Leitlinie Intermittierende Pneumatische Kompression (IPK, AIK). Hautarzt. 2018 Aug; 69(8):662-673. doi: 10.1007/s00105-018-4219-1.

Керівництво підготовлене за запитом і під наглядом Німецького товариства флебології. Його метою є оптимізація показів і терапевтичного застосування переміжної пневмокомпресії при судинних і набрякових хворобах. Вирішальними були медичні, а не економічні аспекти. Покази до пневмокомпресії для тромбоемболічної профілактики, ліпоедеми і лімфедеми були розглянуті в інших відповідних документах і узагальнені тут лише в порядку огляду.

Риски и противопоказания медицинского компрессионного лечения – критическая переоценка. Заявление о международном консенсусе. Переклад російською: Д.В. Зайцев. Оригінал: Rabe E, Partsch H, Morrison N, et al. Risks and contraindications of medical compression treatment – A critical reappraisal. An international consensus statement. Phlebology. 2020;35(7):447-460. doi: 10.1177/0268355520909066.

Перегляд протипоказань до компресійної терапії на засадах доказової медицини з урахуванням нового досвіду.

Страхова медицина

Бюлетені клінічної політики компанії Aetna.

Aetna Inc. – американська компанія медичного страхування з 1853 року, що входить в корпорацію CVS Health. Мережа компанії включає 22,1 мільйона медичних робітників. Прилади переміжної пневматичної компресії рекомендовані при хронічній венозній недостатності ніг з трофічною виразкою, тромбогенному стані у знерухомлених осіб після травм і операцій, хронічній та важкій лімфедемі (зокрема, грудної клітки, тулуба та живота). Засоби компресійної терапії в цілому рекомендовані для лікування ускладнень хронічної венозної недостатності, набряків при плегіях, після хірургічних втручань, опіків і травм, при лімфедемі, посттромботичному синдромі, постуральній гіпотензії, набряках у вагітних, для профілактики тромбозів у знерухомлених осіб.


Навчальна література

Кальниш В.В., Зайцев Д.В., Климов С.В., Пышнов Г.Ю. Объемный пневмопрессинг во врачебной практике. Методические рекомендации (пособие для сотрудников медицинских учреждений с высшим медицинским образованием). Киев, 2017. 50 с. [PDF, 840 кБ, рос.]

Перший навчальний посібник з об’ємного пневмопресингу, розроблений Д.В. Зайцевим для стандартизованого дистанційного навчання медичних працівників. Містить перегляд та узагальнення попередніх методичних рекомендацій:

      • Использование методики пневмопрессинга в комплексном лечении вертеброгенного болевого синдрома при неврологических проявлениях остеохондроза (метод. рек.). – Волошин П.В. [и др.]. – К., 1999. – 12 с.
      • Застосування методу об’ємного пневмопресингу (пневмовакуумкомпресії) тканин у комплексному лікуванні судинних захворювань нижніх кінцівок за допомогою терапевтичного комплексу «Біорегулятор» (метод. рек.). – Сухарєв І.І. [та ін.]. – К., 2001. – 12с.
      • Применение метода объемного пневмопрессинга в лечении хронической венозной недостаточности нижних конечностей, обусловленной недостаточностью клапанного аппарата вен (метод. рек.). – Гуч А.А. [и др.]. – К., 2004. – 8 с.
      • Психофізіологічний супровід антарктичних експедицій (метод. рек.). – Моїсеєнко Є.В. [та ін.]. – К., 2006. – 35с.
      • Застосування пневмопресингу у дитячій психоневрології. Інформ. лист … №174-2009. – Чуприков А.П. [та ін.]. – К., 2009. – 8 с.
      • Застосування методу об’ємного пневмопресингу (пневмовакуумкомпресії) в офтальмології. – Жабоєдов Г. Д. [та ін.]. – К., 2010. – 22 с.

Кальниш В.В., Єщенко О.І., Гвоздецький В.А., Зайцев Д.В. Психофізіологічні та медичні заходи профілактичного підвищення стресостійкості та реабілітаційної корекції функціонального стану комбатантів : Методичні рекомендації. ДУ «ІМП імені Ю.І. Кундієва НАМН», Київ, 2021. 30 с. [PDF, 1 МБ]


Книги

Теория и практика объемного пневмопрессинга. Таршинова Л.А., Ельчиц Т.В., Зайцев Д.В. [под науч. ред. Лободы М.В.] Saarbrücken: LAP Lambert Academic Publishing, 2015. 250 с. [PDF, 10 МБ, рос., англ.]

Цей медичний путівник систематизував основні результати 25 років пошуків і досвіду застосування переміжної пневмокомпресії. Ми окреслили сучасний стан методу, акцентувавши досягнення українських дослідників. З урахуванням реалій і перспектив розвитку медицини ми намагалися не випускати цікавих питань і торкатися не вирішених проблем. Оцінка переваг і недоліків сучасних пневмокомпресійних пристроїв дозволила нам оновити класифікацію цієї медичної техніки. Ми виклали нову концепцію дії і лікувальної ролі пневмопресингу, створену під керівництвом академіка ЄАПН І.В. Таршинова. Ми розглянули питання планування і ведення лікувального курсу і обґрунтували значення об’ємного пневмопресингу як системної терапії, спрямованої на стимуляцію саногенеза. Були виділені найперспективніші сфери застосування методу, де наш досвід сьогодні є передовим.


Обрані публікації

Зайцев Д.В. Перспективи переміжної пневматичної компресії як нейротропної терапії. Український журнал з проблем медицини праці, 2022, Т.18, №4(73), с. 297-306. doi: 10.33573/ujoh2022.04.297

Переміжна пневматична компресія (ППК) відома як судинна терапія. Водночас очевидно, що механічна дія ППК тропна для рецепторів; крім того, стимуляція кровообігу передбачає стимуляцію транспорту імунного субстрату та регуляторних речовин і опосередковано може позначатись на функціональному стані автономної нервової системи. Систематичне вивчення закономірностей впливу ППК на функції нервової системи дозволить збагатити арсенал немедикаментозних засобів профілактики, лікування та реабілітації в разі психоневрологічних захворювань. У статті окреслено, що процедура ППК викликає активізацію пропріорецепції та виражену м’язову релаксацію. ППК зменшує больові відчуття різного генезу, прискорює регенерацію нервових закінчень і покращує нейроміографічні показники. Під час процедури ППК спостерігаються адаптаційні коливання функціонального балансу автономної нервової системи з поступовим розвитком парасимпатикотонії та зниженням напруженості процесів регуляції. ППК може прискорювати відновлення після фізичних навантажень, але не впливає на спортивний результат. ППК незначно впливає на десинхронозні та метеопатичні розлади. ППК позитивно впливає на віддалені наслідки бойового стресу. Вплив ППК на адаптаційно-компенсаторні реакції нервової системи потребує подальшого вивчення. ППК підвищує швидкість кровотоку та оксигенацію крові мозкових артерій. ППК не попереджає виникнення сенсомоторних розладів внаслідок церебрального інсульту, але дає переваги в їхньому лікуванні. Процедура ППК викликає стан, подібний до сну, а курс терапії покращує загальну якість нічного сну. ППК може чинити сприятливий вплив на психічну діяльність, що потребує подальшого вивчення. Таким чином, ППК може бути застосована при вторинних судинних проявах нервових хвороб, при церебральних розладах з надмірним збудженням і при вторинному ураженні нервової системи внаслідок процесів ішемії, інтоксикації, хронічного запалення чи розладів регуляції. Можливі впливи ППК на стан і роботу нервової системи та сфери психіки потребують ширшого й більш систематичного фундаментального та клінічного вивчення. Уведення ППК у комплексну терапію пацієнтів з професійними захворюваннями неврологічного профіля може сприяти скороченню строків непрацездатності, подовженню періодів ремісії та зниженню показників інвалідизації.

Бучинський О.С., Варвінський О.П., Зайцев Д.В. Переміжна пневматична компресія у реабілітаційній та спортивній медицині. Український журнал медицини, біології та спорту, 2022, Т.7, №5(39), с. 15-20. doi: 10.26693/jmbs07.05.015

Апаратне забезпечення переміжної пневматичної компресії (ППК) в напрямку спортивної реабілітації швидко розвивається, водночас значна кількість практичних лікарів використовують її в комплексі з іншими засобами, що ускладнює оцінку її ефективності. Скелетні м’язи є органом-мішенню ППК, але оптимальні параметри впливу потребують уточнення. ППК покращує провідність судин при фізичному навантаженні, зменшує протеоліз м’язів, підвищує кровотік і оксигенацію тканин. ППК не впливає на м’язову силу і відновлення працеспроможності. За обставин, що потребують уточнення, ППК може сприяти зменшенню синдрому відтермінованого м’язового болю. При травмах застосування ППК дозволяє зменшити біль і потребу в наркотичних аналгетиках. Застосування ППК після травм дозволяє зменшити набряк і тривалість передопераційної підготовки при переломах, покращити рухливість суглобів, загоєння ран і переломів. Після операції або зняття іммобілізуючих засобів ППК зменшує набряк, покращує функціональну спроможність кінцівки і може скоротити тривалість госпіталізації. Застосовуючи ППК в роботі зі спортсменами, практичний лікар має враховувати її репаративний та адаптаційний ефекти. ППК є перспективним засобом спортивної медицини, але існуючих даних недостатньо для вироблення чітких рекомендацій.

Зайцев Д.В., Єщенко О.І., Василюк-Зайцева С.В. Гігієна праці при проведенні об’ємного пневмопресингу. Український журнал з проблем медицини праці, 2018. № 3 (56). С. 72-79. doi: 10.33573/ujoh2018.03.072 [PDF, 1 МБ, укр.]

Облаштовуючи місце для пневмопресингу в лікувальному закладі, лікарі стикаються з відсутністю чітких вимог до проведення процедур, оскільки пневмопресинг не розглядається в чинних нормативних документах МОЗ. Стаття містить аналіз вимог українського законодавства та коментар з урахуванням власного організаційного та практичного досвіду авторів. Визначені санітарно-гігієнічні вимоги до приміщення (освітлення, повітря, площі), кушетки, заходи з охорони праці медичної сестри.

Зайцев Д.В., Карамзина Л.А. К вопросу о механизме действия объемного пневмопрессинга. Загальна патологія та патологічна фізіологія, 2015. Т. 10. № 1. С. 99-107. [PDF, 357 кБ, рос.]

У статті зроблено спробу систематизації та узгодження всіх відомостей про фізіологічну дію пневмокомпресійної терапії. Розглянуто вплив пневмопресингу на капіляри і міжклітинну рідину, магістральний кровотік, ендотелій та систему гемостазу. Окрему увагу приділено процесу запалення.

Зайцев Д.В., Пишнов Г.Ю. Об’ємний пневмопресинг: теорія і практика (огляд літератури). Український медичний часопис, 2014. № 4 (102). С. 127-132. [PDF, 95 кБ, укр.]

В огляді наведено дані сучасної, переважно закордонної літератури з клінічного застосування переміжної пневматичної компресії для профілактики флеботромбозу та його ускладнень, патогенетичної терапії хронічної венозної та артеріальної недостатності кінцівок, симптоматичного лікування лімфедеми кінцівок, а також у посттравматичній та спортивній реабілітації.

Зайцев Д.В., Климов С.В., Богомолов Н.Ф. Современное состояние и перспективы развития аппаратного обеспечения технологии объемного пневмопрессинга. Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах, 2015. № 3. С. 145-149. [PDF, 154 кБ, рос.]

Стаття містить огляд українського ринку пневмокомпресійної техніки, її класифікацію, знайомить з загальною схемою і принципом роботи приладу. Розглянуто вимоги до конструкції пневмоманжети. Наведено окремі параметри пневмокомпресійного терапевтичного впливу.