Визначення: чи легко його дати і навіщо воно потрібне?

Останні два десятиліття характеризуються поширенням технологій пневмокомпресійної терапії, появою широкого асортименту одноманітних апаратів, поширенням торгових назв в якості термінів. Відсутність стандартизації термінології як на міжнародному, так і на національному рівні ставить спеціалістів охорони здоров’я перед необхідністю проведення експертизи тотожності та відмінності різних апаратних моделей та методик. Розгляд того, чим є і чим не є переміжна послідовна пневматична компресія (ПППК), у якому відношенні вона перебуває до схожих видів терапії, є необхідним базисом застосування цієї технології в наукових дослідженнях, ліцензуванні та медичному страхуванні.

Визначення ПППК залишається викликом. На нашу думку, редукція чи опис це оптимальний шлях, оскільки спроби дати пряме визначення ПППК залишаються невдалими. Як правило, будь-яке зрозуміле визначення виявляється неповним, а відносно повне – незрозумілим. Таким багатогранним явищам, як ПППК, більше пасують великі описові визначення, які, проте, непридатні для практичного застосування. У деяких випадках вважають за краще не давати визначення, переходячи зразу до практичних аспектів.

Компресійна терапія

Серед всіх видів застосування зовнішнього тиску (компресії, стискання) з лікувальною метою можна виділити три групи:

• варіант, коли тиск забезпечують вага чи м’язове зусилля людини: мануальний та інструментальний масаж, акупресура тощо;
• варіант, коли тиск забезпечують тканинні вироби (еластичні бинти, панчохи, пов’язки, корсети, ортези тощо);
• варіант, коли тиск забезпечують гелі, рідини, сипучі тіла чи гази. В останньому випадку робочим середовищем найчастіше виступає повітря, тому цю групу лікувальних впливів зручно називати пневматичною компресійною терапією, ПКТ.

ПКТ у свою чергу може бути розділена на загальну, коли зовнішній тиск впливає на все тіло в цілому, і локальну (тобто, компресійну локальну баротерапію), коли тиск прикладається до певної обмеженої ділянки чи частини тіла. Хоча компресійна локальна баротерапія може проводитись безпосереднім контактом поверхні тіла з газовим середовищем, як-от у барокамері Кравченка, більшого поширення здобули пристрої з пневмоманжетами, які прикладаються до поверхні тіла і забезпечують компресію, змінюючи свій об’єм при наповненні повітрям.

Вплив пневмоманжети може бути сегментованим (компресія шляхом нагнітання повітря в одній частині пневмоманжети може відрізнятися від компресії в іншій частині, зокрема, компресія може здійснюватись в окремих частинах – камерах, сегментах – пневмоманжети), і несегментованим (компресія здійснюється стереотипно і одночасно у всій пневмоманжеті в цілому). Водночас такий вплив може бути постійним (компресія надувом манжети здійснюється одноразово на початку процедури, а декомпресія здувом – одноразово наприкінці), або переміжним (компресія нагнітанням повітря і декомпресія скиданням повітря утворюють певний цикл, що багаторазово повторюється впродовж процедури).

Види пневмокомпресійної терапії

Розрізнення відмінностей ПППК з близькими до неї варіантами ПКТ знаходиться поза межами інженерно-технічного підходу і потребує залучення підходу клініко-біологічного. Наведемо перелік основних видів ПКТ з групи компресійної локальної баротерапії:

• пристрої переміжної послідовної пневматичної компресії, ПППК (intermittent sequenced pneumatic compression, ISPC, IPC);
• пневмомасажні крісла (air massage chairs);
• протипролежневі засоби (anti-decubitus mattresses);
• пристрої контрпульсації (counterpulsation);
• пневматичні засоби іммобілізації: корсети і шини;
• протишокові пневматичні костюми (pneumatic anti-shock garment)
• пневматичні кровоспинні джгути.

На відміну від контрпульсації, ПППК не має на меті імпульсного посилення об’єму міокардіального кровотоку, не здійснює локального припинення периферичного кровотоку, і, відповідно, компресія не асоційована з серцевим ритмом.

Так само, на відміну від протишокових пневматичних костюмів та пневматичних джгутів, ПППК не має на меті довготривалого збереження центральної гемодинаміки в критичних умовах, не здійснює локального припинення периферичного кровотоку, і, відповідно, компресія є переміжною, а не довготривалою чи постійною.

Так само, на відміну від пневматичних засобів іммобілізації, ПППК не має на меті іммобілізацію і, відповідно, компресія є переміжною, а не довготривалою чи постійною.

На відміну від протипролежневих засобів, ПППК зосереджена не тільки на місцевій мікроциркуляції, але стимулює фізіологічні потоки внутрішньосудинних рідин у масштабі великих ділянок або й всього тіла. З цією метою компресія ПППК здебільшого прагне до того, щоб здійснюватися по окружності, а не на площину опори тіла. На відміну від ПППК як безпосередня дія, так і мета застосування протипролежневого засобу є виключно локальною.

Пневмомасажні крісла можуть бути близькі до ПППК як конструктивно, так і за методикою процедури, але мають загальнооздоровче призначення, тоді як ПППК є більш спеціалізованою медичною технологією. На відміну від ПППК пневмомасажні крісла, хоч і мають значний рекреаційний потенціал, не є приладом медичного призначення, не потребують рецептури і лікарського нагляду, і як правило, не оптимізовані для роботи з конкретними діагнозами.

Види переміжної послідовної пневматичної компресії

ПППК є багатогранним явищем, яке може мати різні визначення в залежності від контексту. З огляду на обставини клінічної практики, можна розрізняти шість підвидів ПППК.

Підвид ПППК, що в Україні традиційно зветься пресотерапія, застосовується в індустрії косметології, wellness і SPA. Він являє собою елемент комплексного відновлення еластичності та зовнішнього вигляду шкірних покривів (зокрема, після хірургічних втручань та інших пошкоджень). Також це елемент програм корекції фігури і зменшення ваги за рахунок впливу на підшкірну клітковину, передусім, дренажу набряків. Також можна очікувати інші терапевтичні вигоди, зокрема, пов’язані з м’язовою та психоемоційною релаксацією. Для пресотерапії типові широко відомі апарати з простим управлінням, гарним і зручним дизайном, типовими великими багатокамерними (>8 камер) манжетами у вигляді елементів одягу (штани, рукава, костюм тощо). Типові повільні програмні режими лімфодренажного напрямку. Можливі надвисокі рівні тиску (>120 мм рт. ст.). Як правило, виробник не забезпечує клінічні випробування з використання таких апаратів в лікуванні хвороб, типових для інших підвидів ПППК.

Другий підвид застосовується у спортивній медицині. В Україні цей напрямок не має власної назви, оскільки він новий і ще не досяг комерційного поширення. Він оптимізований для реабілітації при м’язовому та психоемоційному перенавантаженні, реабілітації та першої медичної допомоги при широкому спектрі травм опорно-рухового апарату (головним чином, кінцівок). Для цього різновиду ПППК типові апарати з простим управлінням, схожі на такі, як для пресотерапії, як правило, відносно портативні, з невеликими манжетами на 4-6 камер. Типові режими лімфодренажного напрямку. Діапазон налаштування тиску може передбачати як загальноприйняті, так і надвисокі рівні (>120 мм рт. ст.)

В онкології, травматології та судинній хірургії застосовується третій підвид ПППК, традиційними назвами якого в Україні є апаратний лімфодренаж та пневмомасаж. Цей підвид являє собою основний засіб другого ряду при довготривалому лікуванні лімфедем, незалежно від стадії та локалізації. Також, як правило, можна очікувати терапевтичні вигоди стосовно іншої патології судин кінцівок, зокрема, ішемії. Для апаратного лімфодренажу типові апарати, схожі на такі, як для пресотерапії, з обов’язковим нахлистом камер, часто з градієнтом тиску. Типові повільні програмні режими лімфодренажного напрямку. Конструкція пневмоманжет (проекція камер) повторює хід лімфатичних судин, тому можлива більша варіативність у конструкції манжет, ніж для пресотерапії, зокрема, асиметричні манжети. Характерний широкий діапазон налаштування тиску, починаючи з малих цифр (≈20 мм рт. ст.)

Четвертим є підвид ПППК, традиційною назвою якого в Україні є переміжна пневматична компресія (ППК). Цей підвид застосовується в онкології, хірургії, травматології, нейрохірургії, неврології та терапії. Він оптимізований для тромбопрофілактики; також, як правило, можна очікувати терапевтичні вигоди стосовно іншої патології судин кінцівок, зокрема, ішемії. Для ППК типові апарати з простим управлінням, придатні до обробки антисептиками, з елементами індивідуального чи одноразового використання, як правило, з 1-3 камерами для локалізації на стопах і м’язах гомілки. Типові цикли зі швидкою компресією і довгою паузою, по 1-4 цикли на хвилину.

Як окремий можна виділити ще один підвид ПППК, який також не має традиційної назви, оскільки цей напрямок експериментальний і не набув комерційного поширення. Це різновид ППК для початкових етапів реабілітації, оптимізований, як правило, для тромбопрофілактики та попередження деяких наслідків гіподинамії (набряків, затерпання м’язів). Відмінністю цього виду є портативні апарати з простим управлінням для приватного використання. Як правило, вони конструктивно спрощені відносно прототипів для ППК, але дозволяють ходити, маючи пневмоманжету на нозі і керівний пристрій до неї, наприклад, пристібнутим до пояса.

Останній підвид ПППК, котрий в Україні традиційно називається об’ємний пневмопресинг, ОП, застосовується у загальній медичній реабілітації. Він являє собою комплементарний засіб складної дії (коригент, синергіст, потенціатор) у комплексній профілактиці, лікуванні та реабілітації широкого спектру захворювань та розладів серцево-судинної системи, передусім периферичних судин; деяких ендокринних і метаболічних розладів; травматичних і вікових змін структур опорно-рухового апарату; деяких розладів психіки та патології центральної, автономної і периферичної нервової системи. Також можна очікувати терапевтичні вигоди стосовно типових патологічних процесів: набрякового синдрому, гіподинамії, інтоксикації, запалення, хронічної рани тощо. Для ОП типові апарати зі складним управлінням або бібліотекою програм. Програми можуть передбачати різні комбінації активних камер та різний напрямок розповсюдження пневмомасажної хвилі. Типові як повільні, так і швидкі програмні режими, наближені до частот порядку серцевого ритму. Можлива варіативність у конструкції манжет (8-12 камер), типові асиметричні манжети та асиметричні програми.

Цей підхід до класифікації дозволяє користувачам медичної апаратури розуміти відмінності між різними типами ПППК та їх застосування. Описані шість підвидів ПППК можуть вважатись основними і добре охоплюють картину. Водночас, у майбутньому можуть з’являтись нові технології, які будуть класифіковані як нові підвиди ПППК. Протипоказання і обмеження можуть бути різними для різних типів ПППК і їх слід розглядати окремо.

Спроба визначення

Узагальнюючи, можна дійти висновку, що пневматична компресійна терапія – це родина лікувальних апаратних технологій, основаних на використанні камер з підвищеним тиском повітря. Переміжна послідовна пневматична компресія – це різновид локальної пневматичної компресійної терапії, спеціалізований для локальної або системної стимуляції кровотоку; група лікувальних методів, що застосовуються в різних галузях медицини для попередження, корекції чи компенсації патологічних станів, саногенез яких визначається спроможністю кровообігу, нервової регуляції та пов’язаних з ними процесів.